Заверуха Станіслав Ярославович

 

КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЯ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ «СТОЛЯР БУДІВЕЛЬНИЙ»

 

АНОТАЦІЯ:

У статті висвітлено взаємозв’язок теорії і практики у підготовці робітничих кадрів з професії «Столяр будівельний». Проаналізовано досвід та сучасні виробничі і педагогічні технології професійно-практичної підготовки у навчальному закладі. Розглянуто роль кейс-технології для підготовки конкурентоспроможних фахівців.  Окреслена професійно-педагогічна діяльність викладача та майстра виробничого навчання що направлена на реалізацію принципу зв’язку теорії та практики в навчанні.

ВСТУП:

 Сучасний майстер виробничого навчання повинен володіти здатністю оптимальної поведінки в різних ситуаціях, відрізнятися системністю і ефективністю дій в ринкових інтеграційних та глобалізаційних умовах. Тому у процесі професійної підготовки важливо застосовувати інтерактивні методи та інноваційні технології навчання, що сприятимуть формуванню активної життєвої позиції, професійних вмінь, загальнолюдських цінностей. Серед значної кількості моделей інтерактивних технологій варто виокремити технології ситуативного моделювання, зокрема метод аналізу ситуацій – кейс-метод, що дозволяє вести навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою формування взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учасників. Існують різні позначення даної технології навчання, хоча це різниця в нюансах. У зарубіжних публікаціях доводилося зустрічатися з такими підходами, як метод вивчення ситуацій (case studies), ділових історій (case stories) і, нарешті, просто метод кейсів (case method). Батьківщиною кейсметоду є Сполучені Штати Америки, а саме Школа бізнесу Гарвардського університету, де 1910 році окрім традиційних занять - лекцій та практикумів – введено в навчальний процес додаткові, що проводяться у формі дискусії зі студентами з розбору конкретної, реальної управлінської ситуації. [1]. Кейс-технологія — це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Відзначимо, що кейс-метод – це навчальні конкретні ситуації, які спеціально розробляються на основі фактичного матеріалу з метою подальшого розбору на навчальних заняттях.  

Сутність методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, текстів які називають «кейсами») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчання предмету. Цінний даний метод тим, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти. Цілі, на які спрямовано використання кейс-методу, залежить від типу конкретної ситуації. [2] Мета кейсів – детальний аналіз, а не оцінювання (особливо, завчасне оцінювання). Ціллю їх є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання. Коротко кажучи, кейс підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить учнів аналізувати та розробляти програми дій, що, в свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки у разі, коли настане час діяти в реальній ситуації. Також кейси допомагають у перенесенні навчального середовища з аудиторії на робочі місця. Особливо це можливо з огляду на те, що учні:

а) краще усвідомлюють власні пріоритети та цінності, які мають відношення до їх професійної діяльності;

б) навчаються визначати класи більш чи менш типових ситуацій;

в) розвивають в собі ширші можливості для аналізу, оцінюють наслідки різних рішень. [3]

Проектування і конструювання кейсів є досить складним процесом. Для створення якісного кейса насамперед необхідно сформулювати вимоги до них. У світовій практиці склалися два підходи до конструювання кейсів: творчий і технологічний, відмінність яких полягає в алгоритмізації процесу створення кейсів. Кожний з цих підходів має як переваги, так і недоліки. Творчий змушує розглядати створення кейса як творчий процес побудови унікальних творів методичної аналітики. Технологічний підхід передбачає розроблення технологічної схеми, процесу, реалізація яких і забезпечує створення кейса. Кейси можуть виконувати різні функції. На мій погляд, важливими домінуючими функціями кейс-методу є:

-навчання - навчальний тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: отримання знання щодо динамічних стохастичних об'єктів;

 -виховання – виховний тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: формування професійних компетенцій;

 -тренінг – тренувальний тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: тренування тих, хто навчається, з метою отримання навичок діяльності в умовах постійних змін;

-аналіз - аналітичний тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: вироблення вмінь та навичок аналітичної діяльності;

-дослідження - дослідницький тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: отримання принципово нового знання щодо динамічних стохастичних об'єктів;

-систематизація - систематизуючий тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: систематизація ситуаційного знання;

 -прогнозування - прогностичний тип кейсу - характеристикою функції кейсу є: отримання інформації про майбутнє стохастичної системи. [4]

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ:

Кейс-метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок. Даючи учням завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у майстра виробничого навчання, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Вони активно навчаються слухати один одного і точніше висловлювати свої думки. Найголовнішою навичкою, яку здобуває учень під час навчання, повинно стати вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення. [3] Оскільки кейс-метод потребує активної участі, то учень має: регулярно відвідувати заняття, бути завжди готовим приймати участь у дискусіях, розглядати проблему у широкому аспекті, дотримуватися теми обговорення. У свою чергу майстер виробничого навчання фокусує увагу, залучає учнів, акцентує навчальний процес на загальних концепціях, грає роль захисника (займає контр-позицію).

При розробці уроку було застосовано декілька типів кейс-методу, а конкретно: за формою подання - паперовий кейс;

·                   за структурою - структурований кейс: містить мінімум інформації. Завжди має оптимальне рішення, для рішення необхідно знати визначену формулу, структуровані кейси включають стислий і точний виклад ситуації з конкретними цифрами і даними, може існувати певна кількість правильних відповідей, до яких можна прийти, опанувавши одну формулу, навик, методику в якійсь галузі знань;

·                   за складністю - навчальні ситуації з формулюванням проблеми - діагностування ситуації і самостійне прийняття рішення із зазначеної проблеми.

Пропоную фрагмент уроку з елементами кейс-методу.

План уроку

СБ-3 (2-3).2: Виготовлення простих столярних виробів ручним інструментом та ручним електрифікованим інструментом

СБ- 3.2.3. Тема програми № 3: Виготовлення ящиків.

Тема уроку: Виготовлення ящиків.

Виконуючи практичну роботу учні повинні знати:

1. Організацію робочого місця;

2. Види ящикових з’єднань;

3. Уміти розраховувати ящикові з’єднання;

4. Шаблони для виготовлення ящикових з’єднань;

5. Послідовність виготовлення ящиків;

6. Обладнання для отримання клеєвих з’єднань;

7. Режими пресування клеєвих виробів;

8.Вимоги до точності клеєвих виробів;

9. Контроль якості виготовлених виробів та правила безпеки праці під час виготовлення ящиків.

Виконуючи практичну роботу учні повинні вміти:

Виконувати розрахунок ящикових з’єднань;

Випилювати шипи та вушка;

Виготовляти шканти;

Виконувати клеєві з’єднання; складати ящики;

Оброблювати деталі після склеювання;

Попереджувати дефекти під час виготовлення виробів;

Дотримуватися правил безпечної роботи на верстаку в процесі обробки деталі за обраними режимами різання.

Перелік об’єктів робіт: столярна майстерня.

Матеріально-технічне забезпечення уроку:

- картка – кейс,

- креслення деталі,

-  олівець,

- стамеска,

 - рулетка,

- інструкція з ОП,

 - киянка,

- пиломатеріал (сосна) 500х40х50

Хід уроку

І. Організаційні заходи.

ІІ. Інструктаж по проведенню практичної роботи:

- Пояснення теми уроку.

- Поділ учнів на групи для роботи з кейсами.

- Пояснення послідовності виконання практичної роботи.

- Правила безпечної роботи під час виконання практичної роботи.

ІІІ. Виконання практичної роботи.

3.1. Підготовка до роботи групи з кейсами.

-Визначити організатора в групі, перед яким буде стояти завдання керування групою.

-Визначити помічника організатора, який буде фіксувати подані рішення ситуації в групі.

-Уважно вивчити матеріал кейсу.

-Обговорити вивчену інформацію.

-Виробити рішення поставленого завдання.

3.2. Робота групи з завданням кейса.

-Визначення послідовності виконання операцій  обробки поданої деталі за кресленнями та технологічними картами.

 -Обрати заготовку, інструмент для обробки деталі за кресленням.

- Контроль якості виконаних робіт.

 3.3. Представлення результатів роботи:

- виступ учнів від кожної групи, подання звітів роботи.

ІV. Підсумок уроку:

1.  Повідомлення про досягнення мети.

2.      Підвести підсумки і зробити аналіз роботи за день:

- повідомити оцінки учням;

  - відмітити роботи учнів, вказати на допущені помилки і шляхи їх усунення;

- прийняти інструменти та робочі місця.

ВИСНОВОК:

Метою професійної підготовки, загалом, і професійно-практичної підготовки, зокрема, є розвиток важливих для професійної діяльності здібностей майбутнього фахівця, виховання потреб і мотивів, пов'язаних з професією, формування професійних знань, умінь та навичок шляхом поєднання теоретичної та практичної підготовки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Товканець Г.В. Особливості застосування кейс-методу у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL:https://dspace.uzhnu.edu.ua/

2. Романюк І. Упровадження інноваційної освітньої діяльності у навчально-му закладі / Ірина Романюк // Практика управління закладом освіти. – 2016. – № 2. – с. 23–33.

3. Гребенькова Г.В. Кейс-метод у професійному навчанні [Електронний ре-сурс].- Режим доступу: URL:http://docus.me/d/904577/

4. Сурмін Ю. П. Кейс-метод: становлення та розвиток в Україні [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: URL:http://www.irbis-nbuv.gov.ua/