Чистальов Василь Клавдійович

 

ДИДАКТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (КЕЙСІВ) ПРИ ПІДГОТОВЦІ КЛАЛІФІКОВОНИХ РОБІТНИКІВ З ПРОФЕСІЇ «СЛЮСАР З РЕМОНТУ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХЗАСОБІВ. МОНТУВАЛЬНИК ШИН»

 

Анотація: У статті розкриті аспекти підготовки молоді до активного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в сучасному діловодстві та управлінні; надання знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок використання сучасного програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних комп'ютерно-орієнтованих офісних технологій.

Ключові слова: Інформаційно-комунікаційні технології. Цифрова освіта. Віртуальні освітні платформи. Цифрова грамотность. Інноваційне навчання. Мережа Інтернет. Електронні ресурси.

Вступ: Впровадження в життя будь яких нових технологій, зокрема цифрових — процес, безумовно, тривалий і несе в собі масу невідомих ще викликів та небезпек для людства. Їх зазвичай об’єднують у три групи: соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Усе це достатньо повно ми усвідомили в ХХ столітті, впроваджуючи в реальну економіку досягнення науково-технічного прогресу. Відомо, що розвиток масового (конвеєрного) виробництва свого часу стимулював глибоке вивчення соціальних і правових питань організації реальної економіки — адекватна платня за працю, система пільг і компенсацій, морального і матеріального стимулювання за шкідливі умови праці тощо. Запозичивши досвід Г. Форда, ми почали вивчати навіть соціально-психічні чинники, що характеризують відношення людини до праці, психологічного клімату в колективі, сім’ї, мотиви до праці.

 Сьогодні дедалі ретельніше ми вивчаємо суспільно-політичні чинники створення сприятливих умов праці, до винахідництва й інноваційної діяльності. Традиційне навчання з цифровими технологіями це не тренд, а вимога часу. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві, відображаються в освіті. В минулому столітті у нас було індустріальне суспільство, і освіта була заточена під ту епоху. ХХІ століття у нас інформаційне, тому, безумовно, освіта має пристосовуватись і повинна забезпечувати сучасні запити.

Проблеми і перспективи цифровізації вітчизняної професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти висвітлено на основі узагальнення аналізу вітчизняних законодавчих документів, матеріалів українських і зарубіжних ЗМІ, наукових публікацій з питань реформування системи освіти України, статистичних матеріалів МОН України, Держстату України, Державної служби зайнятості, інтернет-ресурсів (HeadHanter, UNESCO Database, Approved Event (UFI), Eurostat Educational Statistics), сайтів закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі: ЗП(ПТ)О) та фахової передвищої, аналітичних матеріалів та звітів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.

Виклад основного матеріалу

Основним ресурсом цифрової освіти у профтехосвіті  має стати інформація. Цифровізація освіти вже зараз змінює традиційну систему освіти у напрямку формування її нової якості, а саме:

ü    збільшується кількість віртуальних освітніх платформ; 

ü    один електронний ресурс може бути використаний багато разів для надання різних за змістом освітніх послуг;

ü    впроваджуються нові технології в освіті та цифрові освітні платформи, які надають послуги.

Електронне (дистанційне) навчання стає ключовим інструментом в адаптаційному навчанні, підвищенні кваліфікації та розвитку працівників підприємств. Цифровізація навчання дозволяє збільшити віртуальну мобільність учнів ПТНЗ.

Цифровізація освітніх послуг в Україні дозволяє конкурувати в межах єдиного європейського освітнього простору. Проте потрібно пам’ятати, що наші учні можуть навчитися використовувати цифрові технології самостійно, але це не означатиме, що вони зможуть вчитися без педагога.

Можливість читати і писати ніколи не означала, що люди могли б отримати закінчену освіту, читаючи книги в бібліотеці. Безумовно, цифрові бібліотеки та цифрові ресурси значно розширюють будь-які можливості як учня, так і викладача. Учні не можуть знати, як здійснити подорож до того, ким він хоче стати. Йому потрібно педагогічне керівництво. Педагог спрямовує навчання, але тільки хороший педагог залишає здобувачу освіти можливість знайти свій власний шлях. Незважаючи на всі футуристичні прогнози про кардинальну зміну суті освіти під впливом цифрових технологій, педагоги і учні разом намагаються зробити важку подорож в майбутнє, і цифрові технології відіграють в цьому процесі багато різних ролей, допомагаючи нам реалізовувати амбіції і досягати поставлених цілей.

Реалізація загально дидактичних принципів навчання та визначених вимог до використання в освітньому процесі цифрових технологій сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців. В силу цього слід розглядати їх у контексті цілей освіти і наукового осмислення практики освітньої діяльності, виходячи з принципів доцільності та ефективності використання цифрових технологій в освітньому процесі. Унікальна роль, яку відіграють цифрові технології в підвищенні якості освітнього процесу, заснована на їх здатності ефективно сприяти виконанню як необхідних, так і достатніх умов для забезпечення якості освіти. Сучасний рівень розвитку цифрових технологій значно розширює доступ до освітніх ресурсів в галузі освіти, науки і культури. Говорячи про визначення якості освіти в галузі використання цифрових технологій нами виокремлено кілька груп індикаторів:

- нормативне забезпечення використання цифрових технологій в освіті;

- цифрові технології в навчальних планах і програмах;

- апаратне забезпечення освітніх закладів;

- доступність системного і програмного забезпечення освітнього призначення;

- доступ до мережі Інтернет та засобів комунікації;

- підвищення цифрової компетентності науково-педагогічних працівників.

Отже, впровадження цифрових технологій в освітній процес істотно прискорює передачу і засвоєння знань, сприяє підвищенню якості навчання, що дає можливість майбутнім фахівцям успішно і швидко адаптуватися в сучасному суспільстві.

На думку І. Сергеєвої, визначають три провідних характеристики цифровізації: 

 1. Всі види контенту переходять з аналогових, фізичних і статичних у цифрові, набуваючи ознак мобільності та персоналізованості. При цьому індивід отримує можливість контролювати свій особистий контент, спрямовувати інформаційні запити, формувати індивідуальну траєкторію інформаційної діяльності. 

2. Здійснюється перехід до спрощених та доступних технологій комунікації (технологія стає лише засобом, інструментом спілкування), а провідною характеристикою пристроїв і технології стає керованість. 

3. Комунікації стають гетерогенними: вертикальна, ієрархічна комунікація втрачає актуальність, відбувається перехід до мережевої структури комунікації.

У зв'язку з виникненням глобальної мережі Інтернет з'явилися нові інформаційні технології,  пов'язані з комп'ютерними комунікаціями та реалізацією функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі і використання навчальної інформації, виконуваних через методи інформаційних технологій в процесі спілкування на відстані.

Це призвело до появи і нових дидактичних можливостей інформаційних технологій, що виникають в результаті взаємодії на відстані, прояв яких можна класифікувати через:

•        форму інформаційної взаємодії учасників освітнього процесу: навчається, електронні джерела інформації, викладача;

•        час інформаційної взаємодії учасників процесу навчання.

При цьому під дидактичними можливостями інформаційних технологій в процесі мережевого навчання будемо розуміти прояв дидактичних властивостей інформаційних технологій по відношенню до

•        електронної навчальної інформації при виконанні функцій створення, збирання, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, реалізованих через методи інформаційних технологій в процесі навчання;

•        організації і інформаційної взаємодії учасників процесу навчання: учня, електронні джерела інформації, майстра.

Дидактичні можливості інформаційних технологій дозволяють в процесі освітньої діяльності реалізувати наступні  форми інформаційної взаємодії з дидактичними цілями:

ü    взаємодія віддалених учасників процесу навчання між собою: викладача і навчається студента або групи студентів, наприклад, при електронному листуванні, організації дискусій через телеконференції та відеоконференції;

ü     взаємодія учасників освітнього процесу (викладача, що навчаються студентів) з віддаленими джерелами інформації, наприклад, при здійсненні пошуку та систематизації інформації, переміщення (навігації) по гіпертекствовим ресурсів глобальної мережі.

При цьому за часом нформаційного взаємодії можливі два варіанти:

ü    всі учасники процесу навчання одночасно знаходяться в безпосередньому діалоговому режимі за комп'ютером, утворюючи синхронне взаємодія;

ü    учасники навчання знайомиться з навчальними матеріалами або виконують деякі дії за комп'ютером не одночасно з усіма, а в зручний для себе час, утворюючи асинхронно взаємодію.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів, тому збільшується роль виробничого навчання в розвитку інтелектуальних здібностей учнів, технічного, практичного простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних потреб і умов праці, умінні застосувати одержані знання і навики в різних умовах, тому важливою являється задача формування в учнів пластичних навиків, які здатні до перебудови і переносу в нові умови.

Успішне оволодіння виробничими навичками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, є потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання та інтересу. Досвід показує, що зацікавленість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недоліки в організації навчання. За відсутністю зацікавленості в учнів не забезпечує успіху і хороша організація.

Важливе значення при цьому має динамічність та характер і перебіг викладення матеріалу. В цьому плані ІКТ мають значні переваги, порівняно із традиційними засобами. Адже немає сумніву, що більш нове та сучасне  викликає у дітей зацікавленість, тому на початковому стані проведення заняття, спостерігається досить швидке покращення показників швидкості дії і якості. Цей стан називається аналітичним, так як при умові складних дій, учень спочатку оволодіває окремими їх елементами. Даний етап має виняткове значення для розвитку навичок, так як перші враження мають вплив на весь подальший хід завдання.

Тому необхідно під час перших вправ забезпечити правильність і точність прийомів роботи. Вже на цьому етапі велику роль відіграє досягнення позитивних результатів, оскільки від цього залежить віра учнів в себе і інтерес до роботи. Роль майстра в професійному навчанні учнів полягає перш за все в тім, щоб передати своїм вихованцям ті знання, навички і уміння, якими він сам володіє. Майстер повинен уміти визначати і відбирати найбільш раціональні прийоми роботи, залучаючи до їх вивчення.

У процесі підготовки до проведення уроку перед майстром постає питання щодо добору доцільних  засобів навчання та їх ефективного застосування. Враховуючи те, що урок виробничого навчання базується на навчальному, виховному та розвиваючому факторах, він повинен бути цікавим і змістовним

На тему кожного уроку відводиться програмою 6 годин, а отже, необхідно забезпечити максимальну активізацію навчальної діяльності учнів на уроці. Це завдання виконується завдяки використанню активних форм і методів навчання: проблемних ситуацій і запитань, залучення учнів до контролю виконаних робіт, самоаналізу, само оцінювання, співробітництва майстра і учнів та використання відповідного дидактичного забезпечення. Застосування засобу ІКТ у процесі формування знань і умінь займає особливе мiсце, оскiльки вiн може бути використаний i як засiб зовнiшньої дiї на розумову дiяльнiсть учнiв, i як чинник, який дiє на вже наявнi в учнiв знання, вмiння i навички, тобто впливає на розумову дiяльнiсть учня через його самоуправлiння.

      Ефективність використання кейс технологій відноситься до пріоритетного напряму активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації. За допомогою комп’ютера можна реалізувати програмоване та проблемне навчання. Тому використання комп’ютерних технологій, як засобів навчання є актуальним і широко застосовується на уроках виробничого навчання. Розроблені презентації до кожної теми уроку з ремонту, підібрані відеоролики, алгоритми технологічних процесів з ремонту вузлів і агрегатів автомобіля.  

  Крім психологічних та дидактичних аспектів використання цифрових інформаційних технологій  під час формування умінь та навичок учнів ПТНЗ можна додати той факт, що враховуючи особливості цих технологій та їх функціональність, учні мають змогу самостійно працювати над матеріалом, який вивчається. Сюди можна віднести перегляд інструкційно-технологічних карт  та алгоритмів виконання певних дій, які безпосередньо відграють основну роль у формуванні умінь, при систематичному виконанні яких відбувається процес напрацювання навичок.

Висновок: Застосування сучасних цифрових інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

У вітчизняних навчальних закладах  в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби ІКТ стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові ІКТ навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп’ютер. Роль комп’ютера  на уроці більш складна: його використання в навчальному процесі допомагає педагогу  зробити заняття динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

Список використаної літератури

1.                Національна доктрина розвитку освіти: Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. - № 347/2002.

2.                Концепція розвитку професійно-технічної освіти в Україні // Освіта України. – 7-14 липня. – 2004. С. 3.

3.                Малафіїк І. В. Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. - К. : Кондор, 2009. - 398 с.

4.                Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць/ За ред.. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука/Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атака, 2005.- С.5-15.

5.                М.А. Винокуров, Р.Д. Гутгарц, В.А. Пархомов / Автоматизація кадрового обліку: Инфра - М., 2001.

6.                В.В. Брага, Н.Г. Бубнова, Л.А. Вдовенко / Автоматизовані інформаційні технології. - М.: Комп'ютер: ЮНИТИ, 1999.

7.                Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку. Львів, 2009 р.

8.                Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навчальний посібник – Київ:” Слово”, 2007 р.

9.                Інноваційні методики навчання у професійно-технічній освіті /За ред. І.   

Козловської. – Львів: Сполом, 2006. – 158 с.

10.           Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Методичні  

рекомендації  /Укладач С.О. Заславська. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. – 64 с.

11.           Матеріали  Регіонального науково-практичного семінару:  «Реалізація сучасних освітніх практик  при підготовці кваліфікованих робітників» - БІЛА ЦЕРКВА – 2020р.